Поліфонія

Музична тканина. Фактура.

Сукупність усіх звукових елементів музичного твору складає музичну тканину.

Будова і характер музичної тканини має назву фактури (від лат. factūra - будова).
Це ж саме поняття позначає і музичне викладення, склад письма.

Музичне викладення буває одноголосне і багатоголосне.

Одноголосне викладення:

  • Монодія (грецьк. [monos] – один, [ode] – спів)
    Представляє собою одноголосну мелодію.
    Найчастіше зустрічається у народній пісні.

    Приклади монодії у професійній музиці:
    Початкове проведення теми у фугах
    Пролог до опери “Борис Годунов” М.П. Мусоргського
    Вступ до I частини симфонії №2 П.І. Чайковського
    Часто одноголосне викладення мають трубні сигнали або наигравання пастушого рожку:
    "Італійське капріччіо" П.І. Чайковського
    Вступ до I дії опери «Снігуронька» М.А. Римського-Корсакова
  • Подвоєння
    Проміжна форма між одноголоссям і багатоголоссям.
    Представляє собою подвоєння мелодії в октаву, терцію, сексту чи подвоєння акордами.

    Наприклад: 
    Вступ до "Шахерезади" М.А. Римського-Корсакова
    "Російська" з "Петрушки" І.Ф. Стравінського

Багатоголосне викладення:

Зустрічається в народній музиці різних національних культур. В професійній творчості є пануючим.
Має декілька типів:

    I тип Гомофонія (грецьк. [homos] – рівний, [phones] – звук, голос).
    Є головний мелодичний голос і інші мелодично нейтральні голоси.
    Зазвичай, головний голос у гомофонії верхній, але буває також нижній і навіть середній.
    Приклад з основним - верхнім голосомІснує дві форми гомофонії, зосновані на:

    - Ритмічному контрасті голосів:

    Вальс з опер "Євгеній Онєгін" П.І. Чайковського
    - Ритмічній тотожності голосів (фактура хорального типу):

    Вступ до "Ромео і Джульєти" П.І. Чайковського
  • II тип Гетерофонія (грецьк. [heteros] – інший, [phones] – звук, голос).
    Такий вид багатоголосся ще називають підголосковою поліфонією. Це основна форма народного, особливо українського, російського та білоруського багатоголосся.
    Головний мелодичний голос поєднується з іншими мелодичними голосами, які є  варіантами головного, відгалуженнями від нього, підголосками.
    Російська народна пісня
  • III тип Поліфонія (Контрапункт)
    Поліфонія (грецьк. [poly] – багато, [phones] – звук, голос)
    Контрапункт (лат. punctum contra punctum - крапка напроти крапки (нота напроти ноти))
    Сумісне звучання контрасних, різних, мелодично розвинутих голосів. При цьому контраст обов'язково має бути, а мелодична розвинутість перемінно:

    - Однакова розвинутість голосів.
    В цьому випадку кількість голосів обмежується двома, рідше трьома голосами заради виразного звучання кожного голосу:
    "Фарандола" з "Арлезіанки" Ж. Бізе
    Реприза увертюри опери "Нюрнбергзькі мейстерзінгери" Р. Вагнера

    - Різна розвинутість голосів.
    Головна мелодія більш виразна (яскрава, значна), ніж інші.
  • IV тип Складне багатоголосся
    З другої половини XVIII сторіччя иникає новий вид багатоголосся – складне багатоголосся.
    В складному багатоголоссі гомофонія, гетерофонія и поліфонія постійно чергуються у часі і поєднуються у сумісному звучанні.

Наступний розділ: Мелодика суворого стилю

Обговорити конспект і задати питання можна на форумі.

Повернутися в розділ Поліфонія

 

Music Fancy

Рассылка

Новые статьи и книги на сайте Musicfancy






Russian (CIS)Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)